Ехо (від лат. ēсhō – відлуння, відгомін, від грец. ἠχώ – звук, відгомін) – акустична (звукова) або електромагнітна хвиля, відбита від будь-якої перешкоди та прийнята спостерігачем.
Відлуння (англ. Echo) – відображення звуку, що приходить до слухача через деякий час після прямого звуку. Типові приклади відлуння це відображення на дні криниці, на будівництві, або від стін закритого приміщення. Час затримки дорівнює відстані, поділеному на швидкість звуку.
Відлуння виникає тільки в тому випадку, якщо створюваний нами звук і звук відбитий від стін (підлоги чи стелі) сприймається окремо друг від друга. Це може відбуватися тільки в тому випадку, коли інтервал часу між впливами основного звуку і відбитого звуку на барабанну перетинку вуха не менше (0,06) с.
Тварини використовують ехолокацію для орієнтації у просторі та для визначення розташування об'єктів навколо, переважно за допомогою високочастотних звукових сигналів. Найбільш розвинена у кажанів і дельфінів, також її використовують землерийки, ряд видів ластоногих (тюлені), птахів (гуахаро, салангани та ін.).