відмінок) mentis — душа, дух (у вужчому сенсі — розум) і суфікса прикметника 'al') — склад розуму, сукупність розумових, емоційних, культурних особливостей, ціннісних орієнтацій та установок, властивих соціальній чи етнічній групі, нації, народу, народності .
У тілесній терапії термін "ментальна людина" застосовують до людям, які в ситуації небезпеки, стресу йдуть у себе, а точніше – у відносну безпеку, нерухомість та спокій світу розуму. У таких людей формуються життєві настанови, які більше пов'язані з думками та ідеями, а не з почуттями.
Ментальні стани нижчого порядку (НП) – відчуття, сприйняття, що відбуваються внаслідок впливу на органи чуття об'єктів зовнішнього світу. Ментальні стани вищого порядку (ВП), які як об'єкт, на який вони спрямовані, беруть будь-які інші ментальні стани.
Ментальне відчуття – почуття, яке іноді називають відстеженням – це здатність визначати місце розташування та статус інших істот, концентруючись на них.