Психоаналіз (Нім. Psychoanalyse) – психологічна теорія, розроблена наприкінці XIX – початку XX століття австрійським неврологом і психіатром Зигмундом Фрейдом (1856-1939), а також метод лікування психічних розладів, заснований на цій теорії. Ефективність психоаналізу постійно заперечується.
Психоаналіз заснований на вірі в існування несвідомих думок, почуттів, бажань та спогадів. Як терапія його часто використовують для лікування депресії, фобій, панічних атак, обсесивно-компульсивних і посттравматичних стресових розладів.
За визначенням психоаналіз — це область психології та метод психотерапії, що займається дослідженням несвідомого та спрямований на вирішення внутрішніх конфліктів особистості через розуміння свого внутрішнього світу.
Психоаналітик оперує трьома основними методами психоаналізу: метод інтерпретації, метод тлумачення сновидінь, метод вільних асоціацій.