Міміка (від ін. -грец. μιμικός «мімічний, акторський», далі з μιμέομαι «наслідувати») — «виразні рухи м'язів обличчя, які є однією з форм прояву тих чи інших почуттів людини» або «рухи мускулатури в координованих комплексах, що відображають різноманітні психічні стану людини» (Л.М.
Міміка – це відображення емоційних реакцій людини. Описується понад 20 000 виразів обличчя. Міміка допомагає людині передавати настрій та своє ставлення до того, що він говорить та чує. Жести під час спілкування несуть багато інформації; у мові жестів, як і мовленнєвому, є слова, речення.
Руки, заховані у кишенях, – спроба приховати, невпевненість у собі. Рука, стиснута в кулак, – концентрація уваги, самоствердження. Потирання рук означає приплив позитивних емоцій та задоволеність. Рух рук, що закриває очі чи обличчя, – це прагнення щось приховати, уникнути розмови.
Міміка буває сильно рухлива, малорухлива, монотонна та сполучена. Сильно рухлива міміка свідчить про жвавість та швидку змінність сприйняття вражень і внутрішніх переживань, про легку збудливість від зовнішніх подразників. Малорухлива міміка вказує на сталість душевних процесів.