Пасивно-агресивна поведінка (або пасивна агресія) модель поведінки, за якої агресивність виражається, але швидше пасивним, ніж активним способом. Така поведінка характеризується прихованою, непрямою, непрямою агресивністю, що зазвичай приховується демонстрацією покірності чи доброзичливості.
Пасивно-агресивні люди нещасні. Вони не вміють захищати свої кордони, не бачать кордону інших людей і найчастіше не можуть домовитися з людиною, з якою вони розмовляють чи спілкуються. Вони відсутній важливий компонент благополуччя — так званий менеджмент середовища, сформульований психологом Керол Ріфф.
В основі пасивної агресії лежать тривога, невпевненість у собі, низька самооцінка та невміння висловлювати свої емоції. Найчастіше до такої моделі поведінки людина звикає змалку. Дитина, якій не дозволяють відкрито висловлювати невдоволення та сперечатися, шукає інші способи виплеснути негатив.
Пасивно-агресивне поведінка – це пригнічений вираз гніву. Виявляється в сарказмі, блазнювання, прокрастинації, саботажі та неусвідомленому шкідництві. Руйнує відносини, гальмує зростання компанії, заважає людям ставати щасливими.