ресоціалізація, нім. Resozialisierung) – це пристосування людини до життя в новому співтоваристві. Прикладами можуть бути еміграція, здобуття нового віросповідання, відхід у монастир, входження у вищий соціальний клас (висхідна вертикальна мобільність), тривала госпіталізація.
Десоціалізацією в соціології називають процес, у якому індивід втрачає чи свідомо цурається раніше засвоєних норм поведінки, життя, соціальних ролей, системи цінностей. Ресоціалізація — етап розвитку, у якому людина навчається новим поведінковим нормам, соціальним ролям, цінностям.
Десоціалізація (лат. de (відсутність, усунення чогось) + фр. socialisation (соціалізація)) втрата індивідом з будь-яких причин соціального досвіду, що позначається на його життєдіяльності та можливості самореалізації у соціальному середовищі.
ресоціалізація, нім. Resozialisierung) – це пристосування людини до життя в новому співтоваристві. Прикладами можуть бути еміграція, здобуття нового віросповідання, відхід у монастир, входження у вищий соціальний клас (висхідна вертикальна мобільність), тривала госпіталізація.