Розумова відсталість має на увазі повільний інтелектуальний розвиток з низьким рівнем інтелектуального функціонування, незрілу поведінку та обмежені навички самообслуговування, які в поєднанні є досить серйозними порушеннями, що потребують сторонньої допомоги.
Діагноз розумова відсталість, як правило, ставлять у віці 7-ми років. До цього моменту стають очевидні порушення розвитку дитини, у здібностях пізнавати навколишній світ і вчитися. Діагноз розумова відсталість ставлять після тестування рівня IQ.
Клінічні ознаки розумової відсталості:
- психічний недорозвинення різного ступеня виразності;
- недорозвинення як інтелектуальної діяльності та особистості хворого, а й психіки загалом;
- ознаки недорозвинення як мислення, а й сприйняття, пам'яті, уваги, емоційно-вольової сфери та інших.;
Причини розумової відсталості До набутих причин відносяться: родові травми, гіпоксія під час пологів, черепно-мозкові травми, нейроінфекції, епілепсія, а також педагогічна занедбаність у ранньому віці (діти з неблагополучних сімей) та непроліковані своєчасно затримки мовного та психомовного розвитку.