Сон фізіологічний стан організму, при якому знижується мозкова активність та здатність сприймати зовнішні подразники. Сон – регулярна фізіологічна потреба організму. У стані сну людина проводить одну третину свого життя.
Сон (лат. somnus) – періодично виникає фізіологічний стан, протилежний стану неспання, що характеризується зниженою реакцією на навколишній світ, властиве ссавцям, птахам, рибам і деяким іншим тваринам, у тому числі комахам і головоногим молюскам.
Фізіологічний сон відрізняється від сноподібних станів – коми, сопору, наркозу, сплячки та гіпнозу – тим, що він настає під дією внутрішніх, а не зовнішніх факторів, і при ньому зберігається здатність до пробудження. Сон – така ж потреба, як і неспання.
Сон – це природний процес, який впливає на наш психоемоційний стан та швидкість реакцій в організмі. Він безпосередньо пов'язані з обміном речовин і грає найважливішу роль процесах відновлення фізичної та розумової енергії.