Сон фізіологічний стан організму, при якому знижується мозкова активність та здатність сприймати зовнішні подразники. Сон – регулярна фізіологічна потреба організму. У стані сну людина проводить одну третину свого життя. Позбавлення сну переноситься організмом важче ніж позбавлення їжі.
Під час сну знижуються активність свідомості, реакції на сильні подразники, гальмується умовно – рефлекторна діяльність організму, уріджується частота серцевих скорочень, падає АТ, дихання стає рідкісним та поверхневим, знижується інтенсивність обміну речовин та температура, робота ШКТ та нирок, знижується …
Сон – це природний процес, який впливає на наш психоемоційний стан та швидкість реакцій в організмі. Він безпосередньо пов'язані з обміном речовин і грає найважливішу роль процесах відновлення фізичної та розумової енергії.
Фізіологічний сон відрізняється від сноподібних станів – коми, сопору, наркозу, сплячки та гіпнозу – тим, що він настає під дією внутрішніх, а не зовнішніх факторів, і при ньому зберігається здатність до пробудження. Сон – така ж потреба, як і неспання.