Загальна інформація Затримка психомовного розвитку в дітей віком (ЗПРР) – група розладів, при яких освоєння навичками усного та найчастіше письмового мовлення запізнюється порівняно з віковими нормами. При такому стані у малюків не вистачає словникового запасу, вони не здатні до експресивного мовлення.
Такі діти відрізняються гіперактивністю, підвищеною агресивністю, неуважністю, швидкою стомлюваністю, слабкою пам'яттю. Дитина дуже повільно розуміє, має нерозвинену уяву та вузький набір емоційних проявів, відчуває великі труднощі у спілкуванні з однолітками, тому цурається їх.
Для лікування дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР) оптимальним є комплекс процедур:
- Мікрострумова рефлексотерапія
- КОМПЛЕКСНА РЕАБІЛІТАЦІЯ
- ЗАНЯТТЯ З ПСИХОЛОГОМ
- ЛІКУВАЛЬНА ТЕРАПІЯ, підібрана індивідуально після закінчення курсу лікування, з урахуванням особливостей та стану дитини із ЗПР.
Деякі порушення психічного розвитку в дітей віком можуть бути відзначені батьками чи вихователями й у ранньому віці. Однак діагностика ЗПР проводиться у період початку серйозної розумової діяльності дитини, зазвичай, з 5-6 років. Поставити діагноз та розпочати корекцію необхідно до 7-8 років.