Сон – фізіологічний стан організму, при якому знижується мозкова активність та здатність сприймати зовнішні подразники. Сон – регулярна фізіологічна потреба організму. У стані сну людина проводить одну третину свого життя. Позбавлення сну переноситься організмом важче ніж позбавлення їжі.
Сон має важливе значення для організму ссавців, у тому числі для людини, а тривала відсутність сну вбиває організм. При нестачі сну погіршуються когнітивні функції, причому увага знижується більшою мірою, ніж інші.
У час сну знижуються активність свідомості, реакції на сильні подразники, гальмується умовно – рефлекторна діяльність організму, уріджується частота серцевих скорочень, падає АТ, дихання стає рідкісним та поверхневим, знижується інтенсивність обміну речовин та температура, робота ШКТ та нирок, знижується.
Для збереження нормальної життєдіяльності нервової системи та всього організму велике значення має повноцінний сон. Сон – це свого роду гальмування, яке оберігає нервову систему від надмірної напруги та втоми.. Сон має бути досить тривалим та глибоким.