Принцип причинності зазвичай має на увазі запізнення однієї події щодо іншої, т.е. е. необхідна (але не достатня) умова причинного зв'язку. Ввести достатню умову причинного зв'язку означає визначити яка спостерігається причина, а яка наслідком.
Причина (лат. causa) зазвичай мислиться як явище, дія якого виробляє, визначає чи викликає інше явище; останнє називають наслідком. Аристотель розвинув вчення про чотири причини як чотири основні способи пояснення сутності, які при цьому виступають і як основні засади існування.
Причинність чи причина та наслідок – це просто дію з реакцією. Коли відбувається подія, її вплив впливає перебіг історії, часто різко змінюючи характер чи наступні події історії. Причина і слідство також є дуже важливими для сюжету, просуваючи дію вперед.
«Під причиною розуміється явище, яке так пов'язане з іншим явищем, що називається наслідком, що його виникнення неминуче тягне у себе виникнення слідства і знищення його тягне у себе знищення наслідків»(3).