Психічна залежність проявляється, наприклад, у цьому, що людина звикає знаходити у відомій речовині чи діяльності швидке задоволення чи засіб уникнення проблем. Неможливість вжити речовину, що викликала залежність, або зайнятися діяльністю може призвести до сильних подразнень і тривожності.
Синдром психічної залежності – частина синдрому залежності, що включає нав'язливий потяг до психоактивної речовини та здатність досягнення стану психічного комфорту у предметі потягу. Появі синдрому психічної залежності передує синдром зміненої реактивності.
Ланцюжок формування психічної залежності дуже проста: вживання психоактивної речовини – збудження зони нагороди – отримання насолоди – пам'ять про насолоду – бажання випробувати його знову тим самим, вже відомим та досить простим способом.
У залежних відносинах емоції пригнічуються. Говорити про свої справжні реакції заборонено чи небезпечно. Чесна розмова про почуття та переживання сприймається як неможлива, або неприпустима. Тому іноді відбуваються неконтрольовані емоційні викиди – сварки, скандали, епізоди насильства тощо.