Адлер вважав, що спочатку більшості дітей притаманне відчуття власної неповноцінності проти «всемогутніми дорослими», що веде формування у дитини комплексу неповноцінності. Розвиток особистості, згідно з поглядами Адлеразалежить від того, яким чином цей комплекс компенсуватиметься.
Висновок Адлера про те, що цілі та очікування більше впливають на поведінку людини, ніж враження минулого, був головною причиною його розбіжності із Фрейдом. Адлер вважав також, що керуються, передусім метою досягнення переваги чи завоювання довкілля.
Концепція соціального почуття можна вважати ключовим у адлерівській концепції індивіда як соціальної істоти. Особистість зі свого формування соціальна. Сама неповноцінність особистості, як вважає Адлер, виявляється лише у ставленні до середовища.
Індивідуальна психологія (від латів. individuum – неподільний) – напрямок глибинної психології, психотерапевтична система, розроблена Альфредом Адлером у 20-х роках XX століття. Цей напрямок Адлер створив з урахуванням психоаналізу З. Фрейда, заперечуючи деякі ідеї «батьківської» школи.