A. Розумова відсталість — стан затриманого чи неповного розвитку психіки, що насамперед характеризується порушенням здібностей, що виявляються в період дозрівання та забезпечують загальний рівень інтелекту, тобто когнітивних, мовних, моторних та спеціальних здібностей.
Клінічні ознаки розумової відсталості:
- психічний недорозвинення різного ступеня виразності;
- недорозвинення як інтелектуальної діяльності та особистості хворого, а й психіки загалом;
- ознаки недорозвинення як мислення, а й сприйняття, пам'яті, уваги, емоційно-вольової сфери та інших.;
Недорозвиненість відображається і на емоційній сфері, коли емоції відсутні або обмежені, а різні переживання не виявляються. Порушено вольові процеси, діти не активні. Вони пізніше починають тримати голівку, повзати, ходити, виявляти інтерес до предметів і розрізняти їх, лепетати, впізнавати рідних чи чужих людей.
При розумовій відсталості провідним симптомом є також дифузне (кількісне) ураження кори головного мозку.