Пацієнти з розладом особистості шизотипічного характеру мають схильність до соціальної відгородженості, яка властива людям з шизоїдним розладом. Але на відміну від шизоїдів, шизотипові особи мають виражені когнітивні (пов'язані з мисленням) та перцептивні (пов'язані з сприйняттям) порушення.
Шизоїдний розлад особистості характеризується всепроникною картиною відчуженості та загальною незацікавленістю у соціальних відносинах, а також обмеженим діапазоном емоцій при міжособистісних взаємодіях. Діагноз ставиться виходячи з клінічних критеріїв.
Шизотипічний розлад (іноді неправильно говорять шизотипове або шизотипальний розлад) – розлад, що характеризується дивакуватою поведінкою, аномаліями мислення та емоцій, що не підходить за діагностичними критеріями для діагнозу шизофренія на жодній стадії розвитку: немає всіх необхідних симптомів.