Радість у культурі Радість асоціювалася із задоволенням, а також із бажанням (порівняй давньоанглійське lusten – «радіти» і «хотіти»), сприймалася нероздільно від них. З появою християнства у багатьох європейських мовах поняття «радості» почало асоціюватись із доброзичливістю, добротою, спокоєм.
Багато в чому здатність відчувати задоволення пов'язана із співвідношенням у кожному з нас фантазій та почуття реальності: зіставляючи, аналізуючи їх, ми маємо зрілість. Насолода від життя стає частиною нашого існування, так само природним, як і труднощі.
Радість — це почуття душевного задоволення, яке супроводжується виникненням позитивних емоцій та гарного настрою.
РАДІСТЬ – активна емоція, характеризується задоволенням внаслідок володіння реальним чи уявним благом. Супроводжується підвищенням пізнавальної активності, переживанням задоволеності самим собою та навколишнім світом. Сприяє посиленню кровотоку та підвищенню інтенсивності обміну речовин.