Наслідки страху: емоційні стани невпевненості, сильна нервова напруга, що спонукають особистість до втечі, пошуку захисту, порятунку. Основні функції страху та супутніх йому емоційних станів: сигнальна, захисна, адаптаційна, пошукова.
Внаслідок страху в тілі підвищується рівень кортизолу – гормону, що впливає на роботу імунної системи. Такі зміни ведуть до відкритості імунітету: він більш схильний до вірусних і бактеріальних інфекцій, онкозахворювань, аутоімунних розладів, синдрому хронічної втоми, гастриту, астмі, діабету та ін.
З боку фізіології – при страху у кров вкидається гормон адреналін, він виділяється наднирковими залозами, викликаючи реакцію боротьби чи втечі, будь-які загрози фізичної цілісності, травми, життя стимулюють виділення адреналіну. Далі відбувається підвищення вмісту глюкози у крові.
Панкреатит – емоції гніву та розлад, невдоволення життям. Параліч – страх, жах. Параліч лицьового нерва – небажання висловлювати свої почуття, жорсткий контроль над своїм гнівом. Паркінсона хвороба – емоції страху і бажання контролювати все та вся.