Синдром гідроцефалії головного мозку у дитини буває вродженим чи набутим. Перші прояви вродженої гідроцефалії лікарі діагностують у пологовому будинку або під час планового огляду дитини у віці 3-6 місяців.
Виникає через порушення її відтоку на тлі закупорки проток. Поступово ця рідина починає вдавлювати крихкі тканини до стінок черепа, через що він деформується. Якщо ігнорувати гідроцефалію, може настати летальний кінець. Водянка головного мозку буває як уродженою, так і набутою.
Страждає поведінка дітей: вони плаксиві, характерний монотонний плач "на одній ноті", неспокійні, погано сплять. При годівлі таких дітей можливі рясні відрижки. При гідроцефалії діти відстають у моторному розвитку: потім починають тримати голову, перевертатися, сидіти.
Діагностика гідроцефалії
- рентгенографія – на ній видно витончені черепні кістки, їх асиметрія, відбиток речовини мозку на кістках у вигляді «пальцевих втискань»;
- МРТ або КТ – допомагають визначити аномалії розвитку, перешкоди в процесі лікворних шляхів (при необхідності дослідження виконуються в судинному режимі);