Найважливішим проявом когнітивних розладів у хворих депресією є порушення про виконавчих функцій, пов'язані з діяльністю префронтальної кори і забезпечують гнучке вирішення завдань, відстеження результатів діяльності, і навіть адаптивне зміна поведінки 17.
Недостатність сну призводить до зниження активації кори головного мозку з боку стовбурово-підкіркових структур. Клінічно це буде проявлятися зниженням концентрації уваги, активності та темпу пізнавальної діяльності, що, як уже говорилося вище, дуже характерно для депресії [21].
Люди із симптомами депресії гірше справлялися з перевіркою когнітивних функцій. Чим вираженіша була депресія, тим сильніше в дальній перспективі знижувалися когнітивні здібності. У людей похилого віку затяжні депресії сприяли розвитку деменції. Схильні до таких наслідків навіть люди з високим рівнем інтелекту.
Мислення при депресії стає в'язким, болісним, вимагає особливих зусиль, один уявний образ насилу витісняється наступним. Захворілого гнітить відчуття власної інтелектуальної неспроможності, професійного краху. Депресивні хворі важко описати свої хворобливі переживання лікаря.