Для достовірного діагнозу шизотипового розладу необхідно наявність додаткових ознак у вигляді зниження ініціативи, активності, психічної продуктивності, емоційного нівелювання, парадоксальності суджень.
Шизотипічний розлад особистості характеризується первазивним паттерном інтенсивного дискомфорту у взаєминах, і навіть зниженням здатність до близьких відносин через спотворених когнітивних функцій та сприйняття, і навіть через ексцентричного поведінки.
Шизотипічний розлад відрізняється від шизоїдної психопатії більшою виразністю дивно в поведінці та мисленні, а від шизофренії – відсутністю основних характерних для неї психотичних проявів.
Чи можна вилікувати це захворювання та повернутися до нормального життя? У терапії шизотипового розладу використовують медикаментозну підтримку та різні методи психотерапії. Незважаючи на ризики загострень, при грамотній та своєчасно наданій допомозі досвідченого фахівця прогноз захворювання – сприятливий.