Поставити точний діагноз, визначити генотип вірусу та ступінь ураження печінки їм допомагають сучасні лабораторні (аналізи крові біохімічний та загальний, виявлення вірусних частинок методом ПЛР, визначення антитіл до гепатитів) та інструментальні методи дослідження (УЗД, фіброеластографія, ФГДТ).
Лабораторні методи дослідження – перший етап діагностики захворювання. У загальному аналізі крові може спостерігатися підвищення лейкоцитів (більше 9-11*109/л), зсув лейкоцитарної формули вліво та збільшення ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів) понад 30-40 мм/год..
Захворювання найчастіше протікає безсимптомно, проте можливі деякі неспецифічні прояви:
- втома, підвищена стомлюваність;
- нудота, втрата апетиту.
- тяжкість у правому підребер'ї;
- біль у суглобах;
- порушення сну;
- кожний зуд.