При синдром м'язової скутості застосовується симптоматична терапія. Діазепам є препаратом вибору, що призводить до найбільш стійкого зменшення м'язовий ригідності. При неефективності діазепаму може застосовуватися баклофен (всередину або інтратекально).
Синдром м'язової скутості викликає поступове посилення м'язової ригідності. Синдром м'язової скутості часто розвивається у людей з цукровим діабетом 1-го типу, деякими аутоімунними захворюваннями або деякими видами раку.
Скутість руху – це труднощі на початку руху після довгого спокою. Зазвичай вона виникає вранці після сну. Вважається, що причина скутості нестача синовіальної рідини у суглобі. Скутість руху найчастіше зустрічається при артритах та остеоартрозі, хворобах нервової системи.
У разі більш важких форм ригідності м'язів застосовують короткохвильову діатермію, гідротерапію, використовують воскові ванни та гаряче обгортання. При сильних болях ставлять ін'єкції ненаркотичних анальгетиків.