Існують такі підходи до оцінювання якості життя [1]: 1) на основі розрахунку окремих статистичних показників (об'єктивна оцінка); 2) на основі соціологічних досліджень (суб'єктивна оцінка); 3) на основі статистичних показників із використанням даних соціологічних досліджень.
· якість соціального середовища (умови праці, фізична та майнова безпека, соціальне та політичне здоров'я суспільства тощо) показники носять досить загальний характері часто виходять поза рамки районної щаблі, т.і.
Якщо пояснити простими словами, якість життя – це показник благополуччя та щастя людини. Дане поняття широке і характеризує як матеріальні речі, а й духовну складову буття кожного. Визначення залежить від сфери застосування.
Рівень життя, також рівень добробуту, рівень споживання – ступінь задоволення матеріальних та духовних потреб людей масою товарів та послуг, що використовуються в одиницю часу. Рівень життя базується на обсязі реальних доходів на душу населення та відповідному обсязі споживання.