За підозри на гайморит лікар проводить ендоскопічне дослідження носової порожнини та навколоносових пазух тонкою оптичною трубкою, це дозволяє краще розглянути зміни слизової оболонки, оцінити стан співусій та синусів. Раніше «золотим стандартом» діагностики була рентгенографія приносових пазух.
Візуальний огляд допомагає лор-лікарю оцінити наявність таких ознак гаймориту, як припухлість та почервоніння щоки в ділянці запаленої пазухи; набряклість повік; сльозотеча; світлобоязнь; випинання очного яблука вперед. Пальпація проводиться шляхом промацування місць розташування гайморових пазух..
На підставі проведених маніпуляцій, досвідчений лікар може діагностувати гайморит без рентгену. Але візуальний огляд не дає чіткої картини захворювання, тому для складання грамотної схеми лікування необхідно обов'язково зробити знімок.