ЕПІЛЕПТИК, -а, м. Розг. Людина, яка страждає на епілепсію.
У Вікіданих є лексема епілептик (L182699). … Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Їм. | епілептик | епілептики |
| Р. | епілептика | епілептиків |
| Д. | епілептику | епілептикам |
| Ст. | епілептика | епілептиків |
Під забороною та посади водія, перукаря, шахтаря, геолога та інші. Проте цілком підходить для епілептиків робота програміста, модельєра, бухгалтера, художника, оператора. Вона повинна бути спокійною і неризикованою, щоб при можливому нападі не було завдано шкоди оточуючим людям.
Найбільшу небезпеку становить епілептичний статус генералізованих судомних нападів. Смертельний результат настає у 10% всіх випадків статусу генералізованих тоніко-клонічних нападів. Люди, які стали очевидцями нападу, побоюються смерті хворого під час судом. Але такі випадки практично не трапляються.