нездатність пацієнтів зрозуміти проблеми співрозмовника; порушення соціальної взаємодії, що виявляється у складності підтримки розмови; замкнутість пацієнтів, відсутність або невелика кількість цікавих тем; неможливість сприймати гумор чи прихований зміст пропозицій.
Синдром Аспергера характеризується наявністю порушень соціальної взаємодії та чіткої повторюваної стереотипної поведінки чи активності, але не супроводжується затримкою у розвитку мови та іншими мовними порушеннями, включаючи обмеження словникового запасу та труднощі у доборі слів.
Синдром Аспергера — загальне (первазивне; англ. pervasive «широкий, глибокий, поширений») порушення психічного розвитку, що характеризується серйозними труднощами у соціальній взаємодії, а також обмеженим, стереотипним, репертуаром інтересів і занять, що повторюються.
Людей із цим синдромом часто характеризує так звана висока функціональність, тобто відсутність затримки мовних навичок та когнітивного розвитку. Люди із синдромом Аспергера відрізняються нормальними та розвиненими інтелектуальними здібностями – Згадайте Ілона Маска і Грету Тунберг.