ГАЛЮЦІНАЦІЯ, -і, ж. Помилкове сприйняття (або обман почуттів у сфері зору, слуху, нюху, дотику), прийняте за образи реальних предметів і що виникає грунті розлади діяльності мозку.
Галюцинації – це хибне сприйняття об'єктів чи подій за участю всіх органів чуття: зору, слуху, нюху, дотику чи смаку (без реальної наявності об'єкта сприйняття). Головною клінічною ознакою галюцинацій є їхня поява на тлі ясної свідомості.
Для цього настрой радіоприймач на порожню частоту і, розрізавши кульку для настільного тенісу на дві частини, накрий очі його половинками. Ляж на диван і дивись у білу каламуту – через пару секунд мозок, що занудьгує, почне підсовувати тобі неконтрольовані слухові та зорові образи!
Галюцинація – це образ, звуки чи інші відчуття, що виникають у свідомості хворої людини без зовнішнього подразника. Вони можуть проявлятися при перевтомі організму або при порушенні роботи внутрішніх органів, особливо головного мозку. На розвиток патології також впливають інфекційні хвороби.