МАКУШКА, -і, рід. мн. -шек, дат. -Шкам, ж.
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Їм. | маківка | маківки |
| Р. | маківки | маківок |
| Д. | маківці | маківкам |
| Ст. | верхівку | маківки |
Оскільки в перевірочному слові вживається приголосна «а», то й у його однокорінному слові «маківка» слід написати цю ж голосну.
Макушка – верхня частина (голови, гори, дерева). Макушка голови тем'я, тім'ячко і потилиця.