ПРОВОКУВАТИ, -рую, -руєш; сов. і несов., перех. (Несов. також спровокувати).
Морфологічні та синтаксичні властивості
| наст./майбутній. | накаже. | |
|---|---|---|
| Ти | провокуєш | провокуй |
| Він вона воно | провокує | — |
| Ми | провокуємо | — |
| Ви | провокуєте | провокуйте |
Подібні
навмисне викликати (викликати), підбурювати (підбурювати) когось на які-небудь дії, вчинки ◆ Існує величезна кількість псевдовиборів, кожні з яких спокушають, заманюють, провокують суб'єкта, а точніше, закладені у суб'єкті здібності.
У слові «провокуєш» наголос має бути поставлений на склад із буквою І — провокуєш.