БЕЗБЕЗКОЇТИ, -ко́ю, -ко́їш; несов., перех. 1. (Рад. Потурбувати).
Морфологічні та синтаксичні властивості
| наст. | накаже. | |
|---|---|---|
| Ви | турбуйте | турбуйте |
| Вони | турбують | — |
| Пр. дійств. наст. | хвилюючий | |
| Пр. дійств. прош. | турбував |
Подібні
Правильно: поганим прохання не турбувати.
У слові «турбує» наголос падає на склад з останньою буквою О — турбує. Сподіваємося, що тепер у вас не виникне питань, як пишеться слово турбує, куди ставити наголос, який наголос, або де має стояти наголос у слові, турбує, щоб грамотно його вимовляти.