Пацієнти з дисоціативним розладом особистості можуть не тільки чути голоси, у них також можуть спостерігатися візуальні, тактильні, нюхові та смакові галюцинації. Таким чином, виникає ризик хибної діагностики психотичного розладу.
При ньому людина поводиться так, ніби у ньому живе кілька особистостей (его-станів). У певних життєвих ситуаціях відбувається різке перемикання з одного его на інше, і поведінка змінюється. Іноді вони конфліктують між собою.
Дисоціація означає поділ, у якому тіло зберігає досвід і дії, відокремлені свідомості. Цей стан призводить до порушення взаємодії між пам'яттю, ідентичністю, сприйняттям, емоціями, рухом та поведінкою. Травматичний стрес є найпоширенішою причиною дисоціації.
Диференціальний діагноз включає тривожний розлад сепарації, генералізований тривожний розлад, панічний розлад, шкільну фобію (у дітей), депресію і психоз, що іноді насувається.