Для підлітка із ЗПР характерний низький рівень ініціативності, бідність мотиваційно-потребової сфери, недостатність у довільності когнітивних процесів, схильність до польової поведінки.
В основному, вони базуються на консервативному лікуванні. Залежно від основної причини, що спричинила розвиток ЗПР, призначаються різні процедури, що коригують. … Це може бути:
- Курс психотерапії;
- Лікування ноотропними препаратами;
- фізична реабілітація;
- Імунотерапія і т.д.
Деякі порушення психічного розвитку в дітей віком можуть бути відзначені батьками чи вихователями й у ранньому віці. Проте діагностика ЗПР проводиться у період початку серйозної розумової діяльності дитини, зазвичай, з 5-6 років. Поставити діагноз та розпочати корекцію необхідно до 7-8 років.
При ЗПР відбувається запізнення психічного розвитку, у якому страждають вищі психічні функції дитини, такі як увага, пам'ять, мислення та емоційно-вольова сфера. Це негативно відбивається на процесі шкільного навчання та адаптації у колективі.