Забування – процес, повністю протилежний до запам'ятовування; втрата людиною можливості відтворення та впізнання раніше відомої їй інформації. Забуття буває повним чи частковим, тривалим чи тимчасовим. При повному забутті людина не впізнає інформацію.
Існує припущення, що людина забуває інформацію внаслідок порушення зв'язку між нервовими клітинами – нейронами, які відповідають за пам'ять. Однак П. Франкленд та Б. Річардс запропонували інший можливий механізм, пов'язаний з появою нових нейронів.
У цифрах це виглядає так: протягом першої години забуває 60% завченого, а через десять годин у пам'яті залишається лише 35% отриманої інформації. Через шість днів пам'ятається 20% завченого і стільки ж за місяць.
Запам'ятовування інформації відбувається через зв'язки чи малюнки. Якщо нам вдасться пов'язати нову інформацію з чимось, що ми вже знаємо, вона легше запам'ятається. Найкраще використовувати різні органи чуття – зір і слух, оскільки при застосуванні різних видів пам'яті (зорова, слухова пам'ять) інформація запам'ятовується краще.