Збентеження (замішання): голова повертається убік від спостерігача; погляд спрямований вниз, він зміщується убік; посмішка стиснутими губами – "стримана посмішка"; торкання рукою до обличчя.
Характерним для збентеження вважається наявність легкої посмішки, що пробігає по обличчю людини, або нервового та дурного сміху (у чому проявляється відмінність від сорому), а також порушення плавності рухів та мови (Edelman, Hampson, 1981).
ЧАСТУВАННЯ, я, мн. ні, пор. Замішання, сум'яття, хвилювання, пов'язане зі втратою самовладання, внутрішньої рівноваги, стан того, хто зніяковів, бентежиться. Почервоніти від збентеження.
Як з'ясувалося, збентеження зазвичай виникає тоді, коли може розкритися щось дуже особисте (Наприклад, вагітна жінка заливається фарбою, коли заходить розмова про дітей), а не внаслідок помилки або непорозуміння.