Про ЗПРР кажуть, якщо у 2 роки дитина не вимовляє слів, а до 3 років у неї не сформовано зв'язкову мову. Оцінкою ступеня порушень та лікуванням затримки психічного та мовного розвитку у дітей різного віку займаються дитячі неврологи, логопеди, дефектологи, медичні психологи за участю педагогів та батьків.
Такі діти відрізняються гіперактивністю, підвищеною агресивністю, неуважністю, швидкою стомлюваністю, слабкою пам'яттю. Дитина дуже повільно розуміє, має нерозвинену уяву і вузький набір емоційних проявів, відчуває великі труднощі у спілкуванні з однолітками, тому цурається їх.
Для дітей із затримкою психічного розвитку характерні: недостатній ступінь розвитку пам'яті, моторики, мислення, мови, уваги, а також самоконтролю. Крім того, відзначається примітивність та нестійкість емоцій, погана успішність у школі.
Затримка психомовного розвитку (ЗПРР) в дітей віком небезпечна тим, що діагноз то, можливо поставлено пізно. Лікарі стверджують: ЗПРР важливо виявляти та починати лікувати вже у 2-3 роки, тоді результат лікування буде дуже відчутним.