нав'язливі думки не пов'язані зі звичайними роздумами людини – це окремі, чужі образи; синдром нав'язливих думок неможливо подолати зусиллям волі; розлад пов'язаний з інтенсивною тривогою, дратівливістю; ясність свідомості та критичне сприйняття свого стану зазвичай сохранны.7 авг. 2023р.
Як правило, нав'язливі думки виникають після пережитого страху та є наслідком психічної травми. В організмі відбувається викид адреналіну, необхідний мобілізації сил. Потім самі ці думки створюють стан тривожності, що спричиняє викид гормону.
Для неврозу нав'язливих станів характерні також гіперболізованість та нереальність нав'язливих думок та дій. Найбільш поширені нав'язливі думки: страх забруднитися, заразитися, підозрілість, прагнення симетрії. Людина може постійно боятися забруднитись або заразитися якоюсь хворобою.
Наявність критики та спроби позбутися цих переживань — головна відмінність нав'язливих явищ від маячних та надцінних ідей. Однак на висоті їх розвитку (особливо на висоті сумнівів та страхів) критика може тимчасово слабшати.