Відбувається зміна особистості. Такі хворі егоїстичні та черстві у стосунках із рідними та друзями. Вони втрачають чуйність, не здатні як раніше емоційно відгукуватися на події, стають похмурими та дратівливими. З'являється характерний симптом – непомірна сльозливість.
У людини грубо порушуються увага, пам'ять, мова. Пацієнт не може виробляти нові навички та відтворювати старі. У нього порушується психомоторна координація, страждає орієнтація у часі. Пацієнт дезорієнтований у просторі, місці та власної особистості.
З розвитком хвороби відбувається втрата довготривалої пам'яті, виникають порушення мови та когнітивних функцій, пацієнт втрачає здатність орієнтуватися в обстановці та доглядати за собою. Поступова втрата функцій організму призводить до загибелі.
Прогресують розлади мови, втрачаються навички письма та читання, зменшується словниковий запас. Пацієнт нерідко перестає впізнавати знайомих та близьких. Людина стає дратівливою, агресивною, пручається спробам допомогти.