За наявності у пацієнта гіпервентиляційних кризів під час нападу поряд з диханням у мішок слід приймати як абортивну терапію анксіолітики: алпразолам, клоназепам, діазепам.
Симптоми та ознаки синдрому гіпервентиляції Вона супроводжується ажитацією та відчуттям жаху або соматичними симптомами (біль у грудях, парестезії (периферичні та періоральні), периферична тетанія (скутість пальців та рук), переднепритомний стан, непритомність або поєднання цих симптомів).
Напад синдрому гіпервентиляції триває від кількох хвилин до 1-2 год. Він починається зі страху і закінчується ним, переростає в паніку. У проміжках між кризами людина не має проблем зі здоров'ям (якщо причиною ГВП не є органічна патологія), веде звичний спосіб життя.