Російські автори радять використовувати ті чи інші препарати (агоністи ГАМК, резерпін, сульпірид або оланзапін, карбамазепін, антагоністи кальцію, засоби, що підсилюють холінергічну передачу, холінолітики, бета-блокатори та ін.)
Для усунення екстрапірамідних проявів злоякісного нейролептичного синдрому повинні застосовуватись нейролептичні коректори (циклодол, акінетон ) та ноотропи, а також метод форсованого діурезу.
Нейролептики виводяться з жовчю та сечею. Повне очищення організму від стандартних форм відбувається в середньому за 48–72 години, від пролонгованих форм – за 15–30 днів.
При прийомі нейролептиків можливі такі побічні ефекти, як функціональні порушення серцево-судинної системи із змінами на ЕКГ у вигляді збільшення інтервалу QT, зниження зубця Гілі, його інверсії; крім тахікардії, можлива брадикардія.