Розумова відсталість характеризується значним недорозвиненням інтелектуальної функції (часто вираженим коефіцієнтом інтелектуальності < 70-75) у поєднанні з обмеженням адаптивних функцій (Т.
Клінічні ознаки розумової відсталості:
- психічний недорозвинення різного ступеня виразності;
- недорозвинення як інтелектуальної діяльності та особистості хворого, а й психіки загалом;
- ознаки недорозвинення як мислення, а й сприйняття, пам'яті, уваги, емоційно-вольової сфери та інших.;
Легкий ступінь розумової відсталості (дебільність). Розлад, як правило, виникає через затримку розвитку або внутрішньоутробного ураження головного мозку. Особи з легкою розумовою відсталістю мають коефіцієнт інтелекту IQ від 50 до 70. Їхній рівень читання, письма та математичних навичок обмежений 3-6 класом.
Розумову відсталість чи олігофренію визначають як порушення психічного розвитку на різних сферах: інтелектуальної, пізнавальної, емоційної, що призводить до соціальної дезадаптації. Патологія проявляється у віці до 3 років, коли дитина зупиняється у розвитку, у неї виникає недоумство.