Звуки можуть здаватися голоснішими або тихішими, ніж насправді; може здаватися, що час йде надто повільно або надто швидко. Симптоми майже завжди завдають дискомфорту, а у важких випадках – дуже болючі. Цей стан часто супроводжується тривожністю та депресією.
При дереалізації навколишнє сприймається зміненим, дивним, невиразним, чужим, примарним, тьмяним, застиглим, неживим. Воно сприймається як би "крізь туман, молоко, плівку, малопрозоре скло", часто втрачає об'ємність і перспективу – "як на фотографії", відчуттям якоїсь "гри", або "як уві сні".
Ознаки дереалізації: відчуженість від навколишньої дійсності, близьких людей; Спотворення сприйняття навколишнього світу – часу, розміру та форм предметів, відстані; Відчуття відстороненості від свого тіла, розуму, відчуттів.
Чому виникає дереалізація Часто дереалізація виникає у відповідь на сильні події, що травмують, особливо в дитинстві. Наприклад, через жорстоке поводження в сім'ї. Вона буває у людей з посттравматичним стресовим розладом, тяжкою затяжною депресією та панічними атаками.