Характерною особливістю всіх розумово відсталих дітей є невміння цілеспрямовано заучувати та нагадувати. Тому в процесі навчання школярів велика роль належить повторенню як одному з основних факторів закріплення знань.
Пам'ять учнів з розумової відсталістю характеризується порушеннями запам'ятовування (недостатня свідомість і непослідовність, залежність від змісту матеріалу), збереження (підвищена забудькуватість, слабка логічна переробка та недостатнє засвоєння матеріалу) та відтворення (неточність).
У молодших школярів більш розвинена пам'ять наочно-образна, Чим смислова. Краще вони запам'ятовують конкретні предмети, особи, факти, кольори, події. Це з переважанням першої сигнальної системи.
У розумово відсталих дітей предметна діяльність не формується. Деякі з них не виявляють інтересу до предметів, у тому числі і до іграшок. Вони взагалі не беруть іграшки до рук, не маніпулюють із ними. Вони не мають орієнтування як типу «Що з цим можна робити?», а й «Що це?».