Отримав більше десяти переломів, включаючи компресійний перелом хребта в поперековому відділі та черепно-мозкову травму; тиждень перебував у реанімації міської клінічної лікарні, потім у лікарняній палаті нейрохірургічного відділення. Двічі намагався здійснити самогубство.
У ролі повітряного гімнасту виступати він почав рано, не виповнилося ще п'ятнадцяти. І практично одразу – трагедія: підводить спорядження, хлопчик падає з висоти понад десять метрів. Результат – множинні локальні переломи, черепно-мозкова травма і найстрашніше – компресійний перелом хребта.
І. Дікуль почав займатися не лише пацієнтами із наслідками травм хребта та ДЦП, а й іншими захворюваннями опорно-рухового апарату (грижа диска, сколіоз, кіфоз, остеохондроз тощо.
Але Дікуль не упокорився з обставинами і почав посилено займатися. У процесі розробив власний комплекс вправ для реабілітації хребта. За кілька років артист повністю відновився і повернувся на арену – цього разу як силовий акробат.