У 1905 році Ейнштейн розробив спеціальну теорію відносності, яка примирила Принцип відносності Галілея та сталість швидкості світла, що спостерігається. (Парадокс фізики XIX століття). Нині спеціальна теорія відносності є основним принципом фізики.
У 1916 р. Ейнштейн передбачив явище індукованого (вимушеного) випромінювання атомів, що лежить в основі квантової електроніки. Теорія Ейнштейна про вимушене, впорядковане (когерентне) випромінювання призвела до відкриття лазерів.
Суть теорії полягає в тому, що всі події у Всесвіті відбуваються у чотиривимірній системі координат. Три з них просторові, а четверта – час. Тіла своїми масами викликають викривлення метрики цього ейнштейнівського чотиривимірного простору.
У 1905 році Альберт Ейнштейн опублікував спеціальну теорію відносності (СТО), яка пояснювала, як інтерпретувати рухи між різними інерційними системами відліку – просто кажучи, об'єктами, які рухаються з постійною швидкістю по відношенню один до одного.