криза 1 року – відокремлює дитинство від раннього дитинства; криза 3 років – перехід до дошкільного віком; криза 7 років – сполучна ланка між дошкільною та шкільною віком; криза підліткового віку (13 років).
Виділяють криза новонародженості (до 1 міс), криза одного року, криза 3 років, криза 7 років, підліткова криза (11-12 років), юнацька криза, криза середини життя (35-45 років) та ін..
За силою виразності параметрів кризового стану та характеру його перебігу можна виділити три рівні: рутинний, значний та гострий. Рутинна криза людина здатна подолати самостійно. Гостра криза потребує специфічної (психотерапевтичної) допомоги. Виділяють також внутрішні та зовнішні кризи.
Криза чверті життя (англ. Quarter-life crisis) — це період, який зазвичай перебуває в межах з 20-24 до 35-37 років, у якому людина починає відчувати сумнів у житті, яке викликано стресом від становлення дорослим.