Класифікація черепно-мозкових травм ЧМТ поділяються на види: струс головного мозку; забій головного мозку (легкий, середній, тяжкий); здавлення головного мозку (з забиттям і без), викликане гематомою або гідромою, кістковими уламками, набряком-набуханням або пневмоцефалією.
забій головного мозку
Забій головного мозку (лат. contusio cerebri) черепно-мозкова травма, при якій відбувається ураження безпосередньо тканин головного мозку, завжди супроводжується наявністю вогнища некрозу нервової тканини.
https://ua.wikipedia.org › wiki › Ушиб_головного_мозга
Діагностика черепно–мозковий травми
- Рентген черепа Рентгенологічне дослідження черепа для виявлення порушень структури та цілісності кісток черепа різної природи. …
- КТ головного мозку та черепа.
- МРТ головного мозку.
- Електроенцефалографія (ЕЕГ)
Травми голови часто супроводжуються порушенням функції мозку. Для черепно-мозкової травми характерні блідість, загальна слабкість, сонливість, головний біль, запаморочення та втрата свідомості. Потерпілий може бути у свідомості, але при цьому не пам'ятає обставин травми та подій, які їй передують.
Звичайними наслідками струсу є блювання, короткочасна втрата пам'яті, амнезія і триває в середньому близько двох днів. Забій мозку ж відрізняється від струсу травмами черепа, порушеннями дихання, підвищеною тривожністю, втратою свідомості та нападами агресія..