Який шум у вухах при нейросенсорній приглухуватості?

Кондуктивна приглухуватість (англ. conductive hearing loss) – це порушення слуху, при якому утруднено проведення звукових хвиль по дорозі: зовнішнє вухо – барабанна перетинка – слухові кісточки середнього вуха – внутрішнє вухо.

https://ua.wikipedia.org › wiki › Кондуктивна_глухуватість

Кондуктивна приглухуватість – Вікіпедія

; високої тональності – ураження внутрішнього вуха (з нейросенсорною приглухуватістю); змішаної тональності – хвороби Меньєра, різних форм кохлеарного невриту, аж до поразки кіркового відділу.

Основним проявом сенсоневральної приглухуватості є зниження слуху. Крім зниженого слуху при сенсоневральній приглухуватості в 90% випадків присутній і вушний шум, рідше відзначаються запаморочення системного характеру. Поразка рецептора при сенсоневральної приглухуватості частіше двостороннє, рідше одностороннє.

У практиці ЛОР-лікаря при лікуванні хворих із сенсоневральною приглухуватістю, що супроводжується суб’єктивним шумом у вухах, застосовується препарат Бетасерк (Abbott). Бетасерк – синтетичний аналог гістаміну, який є слабким агоністом Н1- та потужним антагоністом Н3-рецепторів.

Діагностика нейросенсорної приглухуватості Лікар проводить отоскопію, акуметрію – перевірку слуху шепітною та розмовною мовою, камертональні проби Вебера та Рінне – дослідження, яке виконується за допомогою різних камертонів для уточнення форми приглухуватості.