Гліальні клітини мають спільні функції і, частково, походження (виняток – мікроглія). Вони складають специфічне мікрооточення для нейронів, забезпечуючи умови для генерації та передачі нервових імпульсів, а також здійснюючи частину метаболічних процесів самого нейрона.
На відміну від нейронів, гліальні клітини власними силами не передають електричні імпульси. Існують два типи гліальних клітин: макроглія та мікроглія. Під терміном макрогілії поєднують три типи клітин: астроцити, олігодендроцити та епендимальні клітини.
Мікроглія – це резидентні макрофаги центральної нервової системи (ЦНС). Історично мікроглію класифікували як підтип гліальних клітин центральної нервової системи. Мікроглія відіграє важливу роль у формуванні мозку, особливо у формуванні та підтримці контактів між нервовими клітинами – синапсів.
Функції нейронів: генерування та передача нервових імпульсів; обробка та зберігання інформації, що надходить. Нервовий імпульс – це хвиля збудження (біоелектрична хвиля), що поширюється нервовими клітинами. Нейрон – основна клітина нервової тканини.