Пароксизмальні розлади свідомості у неврології – це патологічний синдром, який виникає внаслідок перебігу захворювання чи реакції організму на зовнішній подразник. Розлади виявляються як нападів (пароксизмів), мають різний характер.
ПАРОКСИЗМАЛЬНА АКТИВНІСТЬ (грец. paraxysmos гострий напад хвороби) – зміни потенціалу у формі гострих хвиль, піків та ін., що спорадично виникають в ЕЕГ. Інтервал часу, протягом якого досягається амплітудний максимум елементів П.
Пароксизмальні розлади свідомості – це патологічний синдром, пов'язаний з епізодичними розладами (параксизмами), що раптово виникають і різко припиняються, схильними до повторної появи.
Пароксизми відображають наявність дисфункції вегетативної нервової системи та можуть бути проявом низки захворювань. Найчастіша їх причина — неврози. На другому місці стоять органічні (зазвичай не грубі) ураження мозку: гіпоталамічні розлади, стовбурові (особливо дисфункція вестибулярних систем).